Поняття «Метод проектів»
За визначенням проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність [12].
Проектний метод у шкільній освіті розглядається як певна альтернатива класно-урочної системи. Сучасний проект учня-це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно формування певних особистісних якостей.
Метод проектів - педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Активне включення школяра в створення тих чи інших проектів дає йому можливість освоювати нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі [15, с. 11].
У методі проектів як педагогічної технології знайшов своє втілення комплекс ідей, найбільш чітко представлений американським педагогом і філософом Джорджем Дьюї (1859 - 1952) стверджує наступне: Дитинство дитини - не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта має базуватися не на тих знаннях, які коли-небудь в майбутньому їй знадобляться, а на тому, що гостро необхідне дитині сьогодні, на проблемах його реальному житті.
Будь-яка діяльність з дітьми, в тому числі й навчання, має будуватися з урахуванням їх інтересів, потреб, грунтуючись на особистому досвіді дитини.
Основним завданням навчання за методом проектів є дослідження дітьми разом з вчителем навколишнього життя. Все, що хлопці роблять, вони повинні робити самі (один, з групою, з учителем, з іншими людьми): спланувати, виконати, проаналізувати, оцінити і, природно, розуміти, навіщо вони це зробили:
а) виділення внутрішнього навчального матеріалу;
б) організація доцільної діяльності;
в) бучение як безперервна перебудова життя і підняття її на вищі щаблі.
Програма в методі проектів будується як серія взаємопов'язаних моментів, що випливають з тих чи інших завдань. Хлопці повинні навчитися будувати свою діяльність спільно з іншими хлопцями, знайти, добути знання, необхідні для виконання того чи іншого проекту, таким чином, дозволяючи свої життєві завдання, будуючи відносини один з одним, пізнаючи життя, хлопці отримують необхідні для цього життя знання, причому самостійно, або спільно з іншими в групі, концентруючись на живому і життєвому матеріалі, навчаючись розбиратися шляхом проб в реаліях життя.
Переваги цієї технології це: ентузіазм в роботі, зацікавленість дітей, зв'язок з реальним життям, виявлення лідируючих позицій хлопців, наукова допитливість, вміння працювати в групі, самоконтроль, краща закріпленість знань, дисциплінованість.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання.
Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявністю ідеї та гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо мається на увазі групова робота), т . е. завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", предметними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування [2].
Дослідницький предмет може бути за змістом:
• монопредметним - виконується на матеріалі конкретного предмета;
• міжпредметних - інтегрується суміжна тематика декількох предметів, наприклад, інформатика, економіка;
• надпредметні (наприклад, «Мій новий комп'ютер» і т.д.) - виконується цей проект в ході факультативів, вивчення інтегрованих курсів, роботи у творчих майстернях.
Проект може бути підсумковим, коли за результатами його виконання оцінюється освоєння учнями певного навчального матеріалу, і поточним,коли на самоосвіту та проектну діяльність виноситься з навчального матеріалу лише частина змісту освіти [15].
За визначенням проект - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність [12].
Проектний метод у шкільній освіті розглядається як певна альтернатива класно-урочної системи. Сучасний проект учня-це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно формування певних особистісних якостей.
Метод проектів - педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Активне включення школяра в створення тих чи інших проектів дає йому можливість освоювати нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі [15, с. 11].
У методі проектів як педагогічної технології знайшов своє втілення комплекс ідей, найбільш чітко представлений американським педагогом і філософом Джорджем Дьюї (1859 - 1952) стверджує наступне: Дитинство дитини - не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта має базуватися не на тих знаннях, які коли-небудь в майбутньому їй знадобляться, а на тому, що гостро необхідне дитині сьогодні, на проблемах його реальному житті.
Будь-яка діяльність з дітьми, в тому числі й навчання, має будуватися з урахуванням їх інтересів, потреб, грунтуючись на особистому досвіді дитини.
Основним завданням навчання за методом проектів є дослідження дітьми разом з вчителем навколишнього життя. Все, що хлопці роблять, вони повинні робити самі (один, з групою, з учителем, з іншими людьми): спланувати, виконати, проаналізувати, оцінити і, природно, розуміти, навіщо вони це зробили:
а) виділення внутрішнього навчального матеріалу;
б) організація доцільної діяльності;
в) бучение як безперервна перебудова життя і підняття її на вищі щаблі.
Програма в методі проектів будується як серія взаємопов'язаних моментів, що випливають з тих чи інших завдань. Хлопці повинні навчитися будувати свою діяльність спільно з іншими хлопцями, знайти, добути знання, необхідні для виконання того чи іншого проекту, таким чином, дозволяючи свої життєві завдання, будуючи відносини один з одним, пізнаючи життя, хлопці отримують необхідні для цього життя знання, причому самостійно, або спільно з іншими в групі, концентруючись на живому і життєвому матеріалі, навчаючись розбиратися шляхом проб в реаліях життя.
Переваги цієї технології це: ентузіазм в роботі, зацікавленість дітей, зв'язок з реальним життям, виявлення лідируючих позицій хлопців, наукова допитливість, вміння працювати в групі, самоконтроль, краща закріпленість знань, дисциплінованість.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання.
Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявністю ідеї та гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо мається на увазі групова робота), т . е. завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", предметними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування [2].
Дослідницький предмет може бути за змістом:
• монопредметним - виконується на матеріалі конкретного предмета;
• міжпредметних - інтегрується суміжна тематика декількох предметів, наприклад, інформатика, економіка;
• надпредметні (наприклад, «Мій новий комп'ютер» і т.д.) - виконується цей проект в ході факультативів, вивчення інтегрованих курсів, роботи у творчих майстернях.
Проект може бути підсумковим, коли за результатами його виконання оцінюється освоєння учнями певного навчального матеріалу, і поточним,коли на самоосвіту та проектну діяльність виноситься з навчального матеріалу лише частина змісту освіти [15].
Коментарі
Дописати коментар